«Як Генріх здобув владу» — це розповідь про життя житлового масиву майбутнього, де вирує гостра дискусія щодо надання прав персональним асистентам. Штучний інтелект вже давно став основою для прийняття рішень, проте його суб'єктний внесок цінують далеко не всі.
Мешканці та мешканки користуються як новітніми технологіями, так і знаннями, здобутими століття тому, зокрема астрологією, яка допомагає їм краще зрозуміти власні «заводські налаштування». Та чи вистачить цього досвіду, аби впоратися з раптовою загрозою?
Розширення меж спільноти — це нагода придивитися до того, ким ми є насправді та що вважаємо незаперечними істинами. Побачити, хто виконує за нас непомітну працю з підтримки світу в його звичному стані. Чи справді раціональне прийняття рішень — це виключно прерогатива людей? А можливо, навпаки, головною загрозою для демократії є недооцінка сили власних емоцій?
Крізь сюжетну лінію книги нас проводять четверо головних героїв: Кароліна, Генріх, Тося та Кацпер. Саме з їхньої перспективи ми спостерігаємо за боротьбою за право голосу для тих, хто живе поруч із нами, але в правовому полі залишається безголосим. Чи чекає таке майбутнє і на нас?
Це дистопія чи цілком реалістичне бачення близького майбутнього? Доки ми ведемо теоретичні суперечки про трансгуманізм та штучний інтелект, справжні зміни відбуваються за нашими спинами. Рано чи пізно нам доведеться вчитися співіснувати з не-людськими суб'єктами, і краще для нас — почати думати про це вже зараз.
Відгуки та рецензії:
«Йоанна Ербель у надзвичайно цікавий спосіб переплітає теми, навколо яких працює роками: громадська участь (партисипація), спільні блага та житлова політика. Проте її візія мікрорайону майбутнього — смілива й виходить далеко за межі класичних, стриманих звітів та стандартних прогнозів».
— Сильвія Хутнік (Sylwia Chutnik)
Відгуків ще немає
Станьте першим, хто поділиться своєю думкою!